ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Книги по рубрикам

> алфавитний указатель по авторами книг >



ПОНЯТТЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ВИДИ


Цінні папери мають величезне значення для міжнародної торгівлі. Ще з часів середньовіччя (виникнення перших цінних паперів, хоча деякі дослідники бачать їх прообраз у Давньому Римі) вони давали змогу прискорювати обіг товарів унаслідок можливості спершу швидкого і безпроблемного переміщення грошей, що оформлялися лише одним папером, а згодом і самих товарів, оформлених і переданих врученням лише документа, а не самого товару.
Цінні папери в країнах англо-американської системи права називають оборотними документами (negotiable instruments). Подібні найменування у міжнародному торговельному обороті виходять із традиційного розуміння їх як документів, але сучасні цінні папери (особливо акції та облігації) випускаються і перебувають в обігу найчастіше в бездокументарній формі. Внаслідок цього змінилося і загальноправо-ве розуміння терміна "цінний папір" (оборотний документ).
Цінний папір (оборотний документ) у більшості правових систем — об'єкт, призначений для посвідчення існування певного майнового права, створений у такий спосіб, що використання даного права можливе лише в силу володіння цим об'єктом, а перехід права до іншої особі може здійснюватися тільки шляхом розпорядження об'єктом.
За законодавством України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), та власником і передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість пере-дання прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До
232

особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (ст. 19 ЦКУ).
Особливість правової характеристики традиційного цінного папера полягає в його двоїстій правовій природі. З одного боку, він становить собою майнове право (саме це є основою розуміння цінного папера), з іншого — це документ, який засвідчує наявність такого майнового права, річ (рухоме майно), що має характеристики, властиві речі. Двоїста правова природа цінного папера зумовлює й особливості, пов'язані з його випуском та оборотом, які за своєю сутністю є оборотом майнових прав, що мають певні ознаки, властиві обігу речей.
Як зазначалося вище, основною властивістю цінного папера є його оборотоздатність, тобто здатність за допомогою передання самого цінного папера передавати виражене в ньому майнове право вимоги до зобов'язаної за цінним папером особи. Внаслідок цього безумовний характер оборотоздатності цінного папера в міжнародному торговельному обороті встановлюється національним законодавством держави зобов'язаної особи, оскільки на даний час ще не існує "міжнародних цінних паперів", і будь-який цінний папір є "національним". При цьому перелік видів цінних паперів неоднаковий в різних правових системах — від дуже вузького до досить широкого.
У міжнародному торговельному обороті використовуються різні види національних цінних паперів [177]:
• облігація (англ. — bond) — цінний папір, що засвідчує існування
боргу з боку юридичної особи або державного органу, які її ви
пустили, і містить зобов'язання сплатити власникові облігації
зазначену в ній суму при настанні терміну її погашення;
• вексель — цінний папір, що підтверджує нічим не обумовлене зо
бов'язання векселедавця (простий вексель — англ. — promissory
note) або іншого зазначеного у векселі платника (перекладний
вексель — англ. — bill of exchange) виплатити після настання пе
редбаченого векселем терміну визначену грошову суму векселе
тримачеві;
• чек (англ. — check) — цінний папір, що містить безумовне зо
бов'язання банку сплатити визначену грошову суму за вказівкою
пред'явника чека, виписаного чекодавцем або банком;
• коносамент (англ. — bill of lading) — цінний папір, виданий пе
ревізником або його агентом, що визначає умови договору переве-
233

зення, вказує найменування відправника вантажу; описує вантаж, прийнятий до транспортування, способом, що дає змогу його ідентифікувати, і містить зобов'язання передати товар у визначеному місці відправнику вантажу або особі, якій буде передано коносамент;
• акція (англ. — certificate of stock) — цінний папір, що підтверджує
право участі в акціонерному товаристві;
• складське посвідчення (англ. — warehouse receipt) — цінний папір,
що підтверджує прийняття складом товару на збереження;
• варант (заставне свідчення, англ. — warrant) — цінний папір, що
засвідчує право застави на товар, який перебуває на складі, на ко
ристь власника даного документа;
• делівері ордер (англ. — delivery order) — цінний папір, що містить
вказівку власникові складу, перевізникові або іншій особі, яка ви
дає складське посвідчення чи коносамент, передати визначену
партію товару вказаному в делівері ордері особі. Цей документ
використовується для дроблення великої партії товару, оформле
ної одним коносаментом.
У міжнародному торговельному обороті використовуються також інші види цінних паперів, визнані національним законодавством певних держав, наприклад трастові сертифікати (англ. — certificate of trust) та ін.
Цінні папери залежно від критеріїв класифікації поділяють на кілька груп. Так, доктрина континентальної системи права поділяє цінні папери на підставі природи прав, що вони оформляють, на такі групи:
• грошові цінні папери (векселі, чеки, облігації тощо), в яких вира
жено право вимоги визначеної грошової суми;
• цінні папери участі (акції та їх різновиди), в яких виражено пра
во участі в акціонерному товаристві, або іншому господарчому
товаристві;
• товарні цінні папери (коносамент, делівері ордер, варант та ін.), в
яких виражено право на товар.
Англо-американська доктрина містить іншу класифікацію оборотних документів відповідно до їх природи і поділяє їх на групи:
• інвестиційні папери — оборотні документи, що підтверджують пра
во участі в акціонерному товаристві (акції) або відносини позики
між їхнім власником (позикодавцем) і позичальником (облігації);
• торговельні папери — оборотні документи — вексель, чек, депо
зитний сертифікат;
234

• товаророзпорядчі документи — оборотні документи, подібні за
своїми ознаками до товарних цінних паперів.
Відповідно до належності прав, засвідчених цінним папером, ці папери поділяють на такі види:
• пред'явницькі, коли права, засвідчені цінним папером, належать
будь-якій особі, що є його власником. При цьому для передання
іншій особі прав, засвідчених цінним папером на пред'явника, до
сить вручення цінного папера цій особі;
• іменні, коли власником цінного папера визнається лише зазна
чена в ньому особа. Права, засвідчені іменним цінним папером,
переходять до іншої особи лише у разі випуску замість поперед
нього цінного папера нового із зазначенням імені нового її влас
ника, а в реєстрі цінних паперів — відповідного запису;
• ордерні, коли зазначена в цінному папері особа може як сама
здійснити права, надані цим папером, так і передати ці права іншій
особі за допомогою спеціального передатного напису на цінному
папері (індосаменту). При цьому зазвичай індосант несе
відповідальність не тільки за існування права, засвідченого цінним
папером, а й за його здійснення. Індосамент може бути бланковим
(без зазначення особи, якою повинно бути здійснене виконання)
або ордерним (із зазначенням особи, якою або за наказом якої по
винно бути здійснене виконання). Індосамент буває обмежений
тільки дорученням здійснювати права, засвідчені цінним папером,
без передання цих прав індосатові. У цьому разі індосат виступає
представником індосанта.
В Україні у цивільному обороті застосовують такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному
капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітен
том та одержанні частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, і
частини майна при ліквідації емітента;
2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і пе
редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений термін
кошти відповідно до зобов'язання;
3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'яза
ний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визна
ченого договором цінних паперів, інших фінансових та (або)
товарних ресурсів;
235

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їх тримачеві право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Їх види та порядок обігу встановлюються законом. Цінні папери можуть випускатися у документарній та бездокументарній формі відповідно до закону (ст. 195 ЦКУ "Групи та види цінних паперів").
Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" дає поняття цінних паперів і закріплює їх перелік Так, згідно зі ст. 1 цього закону, цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини особи, яка їх випустила, та їх власника і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передання грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери (якщо інше не передбачено цим законом або в них спеціально не зазначено, що вони не підлягають переданню) передаються шляхом повного індосаменту (передатним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Статтею 3 регламентовано види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання України; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери.
Обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо їх форми тощо визначаються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером (ст. 196 ЦКУ "Вимоги до цінного папера"). За законодавством України права та відповідальність за виконання зобов'язання, посвідчені цінним папером, можуть належати:
1) пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника);
2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);
3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці
права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу упов
новажену особу (ордерний цінний папір).
ВВР України. — 1991. — № 38. — Ст. 508. Введений в дію Постановою Верховної Ради № 1202-ХІІ від 18 червня 1991 р. (ВВР України. - № 38. - Ст. 509) .
236

Законом може бути виключена можливість випуску цінних паперів певного виду як іменних, ордерних або як паперів на пред'явника. Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення його цій особі. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для поступки права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність певної вимоги і не відповідає за її невиконання. Права за ордерним цінним папером передаються передатним написом на ньому (індосаментом). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права. За індосаментом до особи, якій або у розпорядження якої передається цінний папір (індосата), переходять усі права, посвідчені цим папером. Індосамент буває бланковим — на пред'явника (без зазначення особи, на користь якої передано документ) або ордерним (із зазначенням такої особи). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без передання цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник індосанта.
Особа, яка випустила (видала) цінний папір, та особи, які індо-сували його, відповідають перед його законним власником солідарно. У разі задоволення вимоги законного власника цінного папера щодо виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з тих, хто зобов'язався за цінним папером, він набуває права зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за цінним папером. Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави до цього або на його недійсність не допускається. Власник незаконно виготовленого або підробленого цінного папера має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків (ст. 197, 198 ЦКУ). Національне законодавство деяких держав забороняє випуск цінних паперів певного виду як іменних, ордерних або на пред'явника. Так, наприклад, законодавства ФРН і Швейцарії передбачають випуск лише іменних акцій.
Крім загальних класифікацій цінних паперів окремі їх види також містять класифікацію, властиву багатьом правовим системам [113; 158; 144; 220]. Так, акції можуть бути простими і привілейованими.
237

Проста акція — цінний папір, що засвідчує право її власника на одержання частини чистого прибутку акціонерного товариства (дивідендів), на участь у його управлінні, а також на частину майна ліквідованого акціонерного товариства, що залишилося після розрахунків з його кредиторами.
Привілейована акція — цінний папір, що засвідчує право її власника на одержання частини чистого прибутку акціонерного товариства (дивідендів) у розмірі, не нижчому від встановленого при її випуску, а також переважне порівняно з власниками простих акцій право на одержання частини майна ліквідованого акціонерного товариства, що залишилося після розрахунків з його кредиторами. Зазвичай привілейована акція не надає її власникові право на участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не визначено його статутом.
Облігації бувають прості та дисконтні. Проста облігація — цінний папір, що надає її власникові право на одержання відсотків, а також повернення її номінальної вартості при настанні терміну погашення.
Дисконтна облігація — цінний папір, розміщений її емітентом за ціною, нижчою від номінальної вартості, із зобов'язанням виплатити її власникові номінальну вартість при настанні терміну погашення.
Законодавство деяких держав (наприклад, США) регулює такий вид облігацій, як конвертована — проста або дисконтна облігація, що випускається акціонерним товариством і надає її власнику за його вибором право на її погашення або на обмін на акції цього акціонерного товариства. Правові доктрини і законодавства окремих країн містять й інші класифікації цінних паперів.
Цінний папір повинен мати визначену для нього застосованим національним законодавством форму, що забезпечує ідентифікацію наданих за цінним папером прав, а також уможливлює його передання. Більшість національних правових систем визнають випуск цінних паперів як у документарній, так і бездокументарній формі.
Документарним цінним папером є цінний папір, право на який підтверджується документом на матеріальній основі, що має обов'язкові реквізити.
Бездокументарний цінний папір — форма цінного папера (переважно акції або облігації), права на який підтверджуються записом на рахунку без видачі документа на матеріальній основі, що має обов'язкові реквізити. Право володіння бездокументарним цінним папером переходить від однієї особи до іншої з моменту його переве-
238

дення, чому відповідають записи на рахунках особою, яка здійснює облік за даними цінним паперам (депозитарієм).
Операції з бездокументарними цінними паперами можуть відбуватися тільки в разі звернення до особи, яка офіційно здійснює запис прав. Будь-яке передання, надання або обмеження прав за бездокументарними цінними паперами повинні фіксуватися цією особою (депозитарієм), в іншому разі, як правило, така операція з цінним папером не матиме чинності.


Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2019