ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Книги по рубрикам

> алфавитний указатель по авторами книг >



3.3. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ


Матеріально-правовими у міжнародному приватному праві вважа-ються норми, які безпосередньо регулюють відповідні правовідносини. Для прикладу візьмемо Конвенцію ООН 1980 р. про договори міжнарод-ної купівлі-продажу товарів. Наведемо статті, з яких видно, як Конвен-цією визначаються оферта й акцепт.
“Пропозиція про укладення договору, адресована одному чи кільком конкретним особам, є офертою, якщо вона достатньо визначена і вис-ловлює намір оферента вважати себе пов’язаним у випадку акцепту. Пропозиція є достатньо визначена, якщо у ній зазначено товар і прямо чи опосередковано встановлюється кількість і ціна або передбачається порядок їх визначення” (п. 1 ст. 14).
“1) Заява чи інша поведінка адресата оферти, яка висловлює згоду з офертою, є акцептом. Мовчання або бездіяльність як такі не є акцептом.
2) Акцепт оферти вступає в силу в момент, коли зазначена згода одержана оферентом. Акцепт не має сили, якщо оферент не одержує зго-ди у встановлений термін, а якщо термін не встановлено, то протягом розумного терміну, беручи при цьому до уваги обставини угоди, в тому числі швидкість використання оферентом засобів зв’язку. Усна оферта має бути акцептована негайно, якщо з обставин не випливає інше.
3) Але якщо в силу оферти або у результаті практики, яку сторони встановили у своїх взаємних відносинах, висловити згоду шляхом здійснення якої-небудь дії, зокрема дії, що стосується відвантаження то-вару або сплати ціни, акцепт вступає в силу в момент здійснення такої дії за умови, що вона здійснена у межах терміну, передбаченого у попе-редньому пункті” (ст. 18).
41

У ст. 136 “Реквізити рейсового чартеру” Кодексу торговельного мо-реплавства України від 23 травня 1995 р. встановлено такі важливі мо-менти:
“Рейсовий чартер має містити основні реквізити: найменування сторін, судна і вантажу, порту відправника і призначення (або місця на-правлення судна). У судовий чартер можуть включатися за узгодженням сторін інші умови і застереження. Рейсовий чартер підписується фрахту-вальником (перевізником) і фрахтівником або їх уповноваженими пред-ставниками”. Отже, стаття чітко передбачала реквізити і дозволяла за згодою сторін вносити до рейсового чартеру інші умови та застере-ження.
Стаття 1553 “Обсяг іноземного права” проекту Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р. містила таке формулювання:
“Відсилання до іноземного права охоплює всі його норми, які й за-стосовувалися до конкретної сторони згідно з цим іноземним правом. Застосування норми іноземного права не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права”.
Цитована стаття передбачала врахування всіх причетних до справи норм іноземного права: матеріальних, процесуальних, адміністративних та ін.
Залежно від механізму створення і застосування існують два види ко-лізійних і матеріально-правових норм: внутрішні і договірні.
Внутрішні колізійні норми держава розробляє і створює самостійно. Вони вирішують колізію вітчизняного та іноземного законів, інколи — колізію іноземних законів.
Договірні колізійні норми створюються на основі міжнародних угод, але їм надається сила національного права.
Уніфіковані матеріально-правові норми є прямими, вони регулюють відносини прямо, без колізійної стадії. У попередній темі було показано, як матеріально-правова норма міжнародного договору трансформується у норму національного законодавства.
Трапляються випадки, коли трансформація відбувається з перекру-ченням.
Колізійні та матеріально-правові норми нагадують сіамських близ-нюків, які не можуть існувати окремо. Часто не лише в тому самому нормативно-правовому акті, а й у тій самій його статті зустрічаються обидва види норм. Для прикладу наведемо текст ст. 6 Паризької кон-венції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р.
42

“1. Умови подання заявки і реєстрація товарних знаків визначаються у кожній країні Союзу її внутрішнім законодавством.
2. Але у заявці на реєстрацію знака, поданій фізичною чи юридич-ною особою країни Союзу у будь-якій країні Союзу, не може бути відмо-ва, а також не може бути скасована реєстрація на тій підставі, що у країні походження не були виконані подання заявки, реєстрація чи її по-довження.
3. Знак, який належним чином зареєстровано у країні Союзу, розг-лядається як незалежний від знаків, зареєстрованих в інших країнах Со-юзу, включаючи країну походження”.
Як бачимо, п. 1 містить колізійну норму, а п. 2 і 3 — матеріально-пра-вову (реєстрація товарного знака є незалежною у кожній країні — учас-ниці Паризької конвенції про охорону промислової власності).


Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2019