Найбільш цінним методологічним підходом до класифікації сучасних правових систем світу можна вважати використання типологізації.
Як відомо, тип правової системи визначається через сукупність основних, суттєвих юридичних ознак. У РГ типі правових систем до них належать:
– наявність нормативно-правового акта як основного джерела права;
– ієрархічність нормативно-правових актів, яка визначається юридичною силою;
– наявність закону з найвищою юридичною силою – конституції;
– кодифікованість значної частини нормативно-правових актів;
– наявність спеціалізованих органів конституційного правосуддя;
– поділ системи права на публічне і приватне право, також галузевий поділ;
– подібність правових принципів і понять;
– наявність правової доктрини як генетичного джерела принципів права континентального типу;
– наявність чіткої та ефективної юридичної техніки;
Необхідно також відзначити, що сучасне континентальне право має універсальний характер, який проявляється через такі ознаки:
– високий рівень нормативності (нормативної впорядкованості, стійкості);
– структурованість джерел права;
– наявність усталених державно-правових демократичних принципів, зокрема, таких, як визнання та втілення в життя доктрини правової держави, закріплення в національному законодавстві принципу розподілу державної влади;
– забезпечення конституційного правосуддя;
– забезпечення функціонування місцевого самоврядування;
гарантування принципу політичного багатоманіття.