Для здійснення і господарської, і підприємницької діяльності не­обхідною передумовою є володіння суб'єктами господарювання засоба­ми виробництва, майном, що використовується в процесі цієї діяльності.

Майном, за Господарським кодексом України, визнається сукуп­ність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання і відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку цих суб'єктів (ст. 139).

Залежно від правових засад володіння майном при здійсненні гос­подарської діяльності визначається його правовий режим.

Під правовим режимом майна розуміють установлений правовими засобами порядок і умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами права повноважень володіння, користування та розпоря­дження ним, реалізація функцій управління майном, а також правова його охорона.

Якщо це визначення деталізувати, то можна виокремити такі еле­менти або структуру правового режиму:

1)  сукупність правових норм, що регулюють відносини власності,
визначають форму власності, види майна, суб'єктів права власності,
правомочності власника;

2)  правомочності державних організацій по здійсненню права гос­
подарського відання чи права оперативного управління майном;

3)  правоздатність суб'єктів господарювання в майнових відносинах;

4)  встановлені правовими засобами порядок та умови розподілу
майна за фондами, використання його в процесі виробничо-госпо­
дарської та іншої діяльності, здобуття з нього корисних результатів;

5)  функції та компетенцію керівників організації щодо управління
майном та його ефективного використання з метою забезпечення ста­
тутної діяльності підприємства;

6)  порядок і умови розподілу та використання прибутку (доходу);