ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Алфавитный указатель по авторам статей

Алфавіт по авторам :
| | & | ( | ) | . | / |


1. О.А. Онищенко ПРОСЛУХОВУВАННЯ ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ В АСПЕКТІ ЗАХИСТУ ПРАВА НА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ: ОГЛЯД МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН ЄВРОПИ
2. О.А. Онищенко ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІЗМУ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ
3. О.А. Онищенко ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
4. О.А. Онищенко АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВОСУДДЯ
5. О.А. Онищенко ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
6. О.А. Онищенко НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЖІНОК

О.А. Онищенко, ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ


У статті розглянуто питання інформаційної діяльності міжнародних організацій, спрямованої на забезпечення міжнародної безпеки на універсальному та регіональному рівнях. Проаналізовано принципи міжнародної інформаційної безпеки та питання застосування цих принципів у практиці міжнародно-правових відносин. Наведено рекомендації щодо перспектив подальшого врегулювання питань інформаційної діяльності міжнародних організацій, зокрема, в забезпеченні міжнародної безпеки.
Ключові слова: співробітництво держав, інформаційна діяльність, інформаційна безпека, міжнародні організації, міжнародні відносини, перспективи розвитку.
І. Вступ
На початку третього тисячоліття людство все частіше починає розуміти, що старі парадигми світового порядку, відносин між країнами, культурами, їх носіями та іншими соціальними структурами безнадійно застаріли та можуть призвести до світової катастрофи.
У наш час, коли великий збройний конфлікт або теракт може призвести сучасну цивілізацію до третьої світової війни, не може бути актуальнішим завдання, ніж пошук і поліпшення безпеки, боротьби проти міжнародного тероризму та вирішення регіональних конфліктів.
Спроби створення універсальної системи безпеки було зроблено світовим співтовариством кілька разів, але ефективності міжнародних організацій і угод у сфері забезпечення міжнародної безпеки не вистачило для запобігання спалаху нових міжнародних та регіональних конфліктів.
Основною тенденцією у сучасному світі стає глобалізація інформаційного простору, розвиток інформаційних систем. Інформаційні потоки сьогодні стають важелями управління соціально-економічними, соціально-політичними та міжнародними процесами.
Наразі не можна заперечувати, що вплив засобів масової інформації та комунікації на розвиток міжнародних відносин є дуже високим, і що науково-технічний прогрес у сфері інформації та комунікації створює певне місце для вдосконалення і пошуку нових форм вирішення актуальних проблем світової політики.
Глобальні та регіональні міжнародні організації як компоненти світового політичного простору стають важливою частиною інформаційного процесу. Крім того, висвітлення діяльності міжнародних організацій засобами масової інформації в деяких випадках може зумовлювати подальший розвиток самих організацій.
Характерною рисою останніх років XX ст. було розширення співробітництва глобальних та регіональних міжурядових організацій з використання інформаційних потоків. Однак цей процес і досі ще не став багатостороннім і всеосяжним.
II. Постановка завдання:
- скласти загальну інформаційну картину сучасного стану міжнародних відносин;
- визначити особливості регіонального розвитку інформаційних відносин в умовах становлення глобальної інформаційної системи;
- оцінити інформаційну роль міжнародних організацій у забезпеченні міжнародної безпеки.
III. Результати
У наш інформаційний час стає все важче передати тяжкості гуманітарної кризи і навіть пояснити, що являють собою деякі її учасники, наприклад, командири воюючих, народна міліція, миротворчі сили, групи місцевих жителів і гуманітарних організацій. У таких складних ситуаціях, коли гуманітарні та негуманітарні учасники змагаються за увагу засобів масової інформації і донорів, гуманітарним організаціям важливо створити послідовний і надійний підхід до інформаційної діяльності.
Останніми роками інформаційна діяльність перетворилася на функцію стратегічного управління. Це повністю визнають комерційні підприємства, однак некомерційний сектор, зокрема гуманітарні організації, часто не в змозі швидко застосовувати нові концепції інформаційної діяльності [4, с. 1317]. Це видно з відсутності необхідної літератури та обмежених даних про методи і результати діяльності на інформаційних сайтах цих організацій в Інтернеті [3, с. 71].
Така недостатність даних не означає, проте, що ці організації не використовують методи інформаційної діяльності або стратегії у сфері зв’язку з громадськістю. Однак багато гуманітарних організацій ретельно захищають свої методи інформаційної діяльності та їх результати, оскільки інформаційна діяльність - стратегічна та делікатна сфера для будь-якої організації, яка повинна показати себе в хорошому світлі [1, с. 2
3].
Інформаційна діяльність також допомагає гуманітарним організаціям більш професійно реагувати на пильну увагу громадськості [5].
Центральна проблема із створення інформаційного суспільства пов’язана з тим, як буде розвиватися право на комунікацію у світі цифрових технологій. Питання про доступ пов’язане не тільки з фізичним доступом та вартістю послуг, а й із забезпеченням того, щоб споживач міг скористатися послугами за наявності мінімального рівня грамотності. Адже у світі інформації та комунікації є значний ризик ізоляції людей, які живуть у несприятливих умовах.
Іншим важливим аспектом є забезпечення мовної і культурної різноманітності в інформаційному суспільстві. Наприклад, 90% баз даних в Інтернеті подано виключно англійською мовою.
Існують також серйозні етичні та правові питання, зокрема: конфіденційність, регулювання змісту, комп’ютерне піратство тощо.
Вплив комп’ютерних технологій на особистість і соціальну поведінку також є суперечливим.
Усе це різні аспекти одного глобального питання - забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
Однією з найбільш активних міжнародних організацій, які діють, крім усього іншого, і у сфері забезпечення міжнародної безпеки, є Організанія Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури, що є спеціалізованою установою ООН (ЮНЕСКО).
ЮНЕСКО, відповідно до її Статуту, покликана сприяти зближенню і взаємному розумінню народів через усі засоби інформації, “щоб допомагати збереженню, збільшенню та поширенню знання”.
Із становленням інформаційного суспільства ці завдання не тільки залишаються дійсними, а й набувають нової актуальності. За умови забезпечення всезагального доступу - незалежно від раси, національності, статі, розташування, окупації або соціального статусу - інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) можуть сприяти розвитку в інтересах людства.
Відповідно до концепції “Вільного потоку інформації”, проголошеної ЮНЕСКО, було прийнято план розвитку “Комунікація на службі людству”, що містить такі чотири основні мети:
1) інвестиції в інфраструктуру, збільшення та модернізація комунікативних мереж у країнах, що розвиваються;
2) підготовка людських ресурсів, віддання пріоритетів освіті, відповідній технології та прикладним дослідженням;
3) підготовка праць із проблем соціокуль- турного впливу комунікаційних медіа та нових технологій на культурну ідентичність народів;
4) розвиток програм, націлених на освіту тих, хто користується комунікаційними медіа, з метою навчити їх критично орієнтуватись в отриманій інформації і вміти зробити відбір її, щоб зреагувати на можливі маніпуляції і захистити свої права громадян [2, с. 381-384.].
У рамках цього плану було прийнято Нову стратегію в галузі комунікації, основними положеннями якої є:
- сприяння вільному, більш широкому та збалансованому поширеню інформації як на міжнародному, так і на національному рівнях;
- розвиток усіх засобів, які можуть укріпити позиції країн, що розвиваються, у світових інформаційних потоках.
З метою їх реалізації ЮНЕСКО та ООН провели чотири семінари: у м. Віндхук (Намібія), Алма-Ата (Казахстан), Сантьяго (Чілі), Сана (Йемен), Софія (Болгарія). Результатом цих семінарів стало прийняття декларацій, які мали подібний зміст і спільну мету: сприяння незалежним і плюралістичним засобам масової інформації в Африці, Азії, Латинській Америці та Карибському регіоні, арабських державах, країнах Центральної та Східної Європи.
Учасники семінарів, посилаючись на Загальну декларацію прав людини, що проголошує право на інформацію одним з основних прав людини, та принципи “вільного потоку інформації”, проголошені у 1989 р., наголошували, що свобода преси як складова свободи слова є одним із головних елементів сучасної демократії, тому підтримка незалежної, плюралістичної та вільної преси необхідна для демократичного та економічного розвитку будь-якої країни. Висвітлюючи реальні факти обмеження діяльності журналістів у світі (наприклад, в Африці щонайменше 17 журналістів, за даними Віндхуксь- кої декларації, утримуються у в’язницях, 48 були вбиті в період 1969-1990 рр.), створення урядом штучних бар’єрів на шляху їх діяльності: обмеження закупівлі паперу, цензура, системи ліцензування та контролю, - учасники закликали світове співтовариство в особі Генеральної Асамблеї ООН, а також Програми розвитку ООН (ПРООН), ЮНЕСКО та Міжнародної програми розвитку комунікацій (МПРК):
- розглянути законодавство країн цих регіонів, а також практичні приклади обмежень з наступним винесенням рекомендацій на розгляд відповідних урядів;
- сприяти забезпеченню прав журналістів та їх асоціацій;
- заохочувати співпрацю друкованих ЗМІ різних країн з метою підвищення кваліфікації журналістів та збільшення інформаційної бази видань тощо.
Учасники семінарів запропонували такі загальні для всіх регіонів напрями підтримки вільної преси:
1. Сприяння втіленню ідеї “вільного потоку інформації" створення інформаційних центрів для доступу до світових мереж інформації, ознайомлення з новими технологіями, обмін новинами між країнами.
2. Підготовка спеціалістів: сприяння розвитку національних та регіональних семінарів і курсів підготовки спеціалістів з питань міжнародних принципів свободи слова, незалежності журналістів, технічних та економічних (маркетинг, реклама, податки) аспектів діяльності ЗМІ; обмін викладацьким складом між країнами тощо.
3. Безпека журналістів: підтримка права журналістів на безпечне виконання своїх професійних обов’язків і створення центрів їх підтримки в рамках проекту “Міжнародна свобода обміну інформацією” (IFEX - International Freedom of Information Exchange).
4. Неурядове мовлення: заохочувати незалежні від уряду та офіційної позиції засоби масової інформації, які б замінили існуючі нині контрольовані державою ЗМІ.
5. Професійні асоціації: надати журналістам допомогу у створенні дійсно незалежних асоціацій, синдикатів та професійних союзів.
6. Економічні питання: вирішення проблем з постачанням газетного паперу, альтернативних засобів друку та розповсюдження газет і журналів, а також альтернативних шляхів отримання дешевих кредитів та зниження податкового тиску на друковані видання.
7. Обладнання та технологія: консультації про технології для малих ЗМІ від ЮНЕСКО, Міжнародного союзу електрозв’язку, Міжурядової програми з інформатики, а також Загальної програми з інформації ООН, створення ними мереж розповсюдження, центрів документації та баз даних з метою надання доступу до міжнародної інформації, довідкових посібників, текстів, CD-ROM та інших видів навчальних матеріалів.
8. Дослідна діяльність: рекомендувати засобам масової інформації, науково-дослідним інститутам та іншим структурам здійснювати дослідження впливу комунікації на суспільство, культуру народу тощо.
IV. Висновки
Із вищезазначеного стає зрозуміло, що для створення сталого розвитку системи регіональної безпеки, зокрема й інформаційної безпеки, в різних регіонах буде потрібен доволі значний проміжок часу. Однак уже сьогодні можна говорити про “медіа- тизацію” міждержавних та міжнародних конфліктів, тобто інтенсивний вплив засобів масової інформації, міжнародних організацій на регіональні та глобальні механізми врегулювання конфліктів і забезпечення безпеки.
Уявляється логічним, що характерною ознакою сучасної фази вирішення питань безпеки є її зв’язок із проблемами та перспективами світового розвитку, які багато в чому залежать від міжнародних структур, норм обміну інформацією та доступу до неї. Розуміння глобальними та регіональними організаціями необхідності використання інформації з метою забезпечення миру та безпеки створює нові широкі можливості для нових підходів та міжнародно-правових норм з регламентації й забезпечення, серед іншого, доступу до останніх інформаційних технологій.
Таким чином, глобальні та регіональні організації в контексті глобалізації інформаційного простору повинні залишатися політичною реальністю міжнародних відносин і потребують наукового підходу, незалежно від форм правління: на глобальному або на регіональному рівнях.
Вирішення більшості актуальних питань, що стоять перед світовою спільнотою, можливе лише за умов розвитку державами та міжнародними організаціями інформаційної політики, яка реагує на нові реалії на міжнародній арені і виступає як найвищий пріоритет людства.
Координація інформаційної діяльності на регіональному та глобальному рівнях, утворення й розвиток справедливих норм і механізмів збору та поширення інформації, повага до культурних традицій, національних і релігійних цінностей у розвитку інформаційної політики сприятимуть вирішенню нагальних політичних питань міжнародних систем і глобального розвитку, у тому числі й забезпеченню міжнародної безпеки.
Список використаної літератури
1. Деннис Дейкзел, Маркус Моке. Стратегия информационной деятельности международных гуманитарных организаций / Деннис Дейкзел, Маркус Моке // Международный журнал Красного Креста, 2005 г. - Т. 87. - № 860. - С. 2-3.
2. Кузнецова О. Правові гарантії незалежної преси / О. Кузнецова // Українська періодика: Історія і сучасність / Доп. та повід. четвертої Всеукр. наук.-теорет. конф. 27-28 лист. - Львів, 1998. -
С.381-384.
3. Ron Pearson. “Beyond ethical relativism in public relations: Coorientation, rules and the idea of communication symmetry”,
Public Relations Research Annual. - Vol. I, 1989. - S. 71.
4. Sam Dyer. “Managing public relations in non profit organizations”, Public Relations. - Quarterly : Winter, 2002. - S. 13-17.
5. Hugh Williamson. “Under attack: Development and cooperation”, April 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.inwent.org/E+Z/content/archive) eng/04)2005/tribune_art1.html.
Стаття надійшла до редакції06.06.2012 р.
Онищенко О.А. Информационная деятельность международных организаций в обеспечении международной безопасности
В статье рассмотрены вопросы информационной деятельности международных организаций, направленой на обеспечение международной безопасности на универсальном и региональном уровнях. Проанализированы принципы международной информационной безопасности и вопросы применения этих принципов в практике международно-правовых отношений. Приведены рекомендации, касающиеся перспектив дальнейшего урегулирования вопросов информационной деятельности международных организаций в том числе, в обеспечении международной безопасности.
Ключевые слова: сотрудничество государств, информационная деятельность, информационная безопасность, международные организации, международные отношения, перспективы развития.
Onischenko O. Information activities of international organizations in ensuring international security
In clause the issues of information activities of international organizations aimed at ensuring international security at the universal and regional levels are considered. Principles of international information security and the question of the application of these principles in the practice of international legal relations are analyzed. Recommendations to the prospects for further settlement of the issues of information activities of international organizations, in particular, in ensuring international security are proposed.
Key words: collaboration of the states, information activities, information security, international organizations, international relations, perspective further development.


Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2019